Автор: Кушніренко А.В.

    На продовження теми забезпечення та підтримки сім'ї з боку держави пропонуємо для роздумів інформацію про багатодітних сімей, точніше про пільги, які держава задекларувала у законодавстві, проте реальне їх надання на даний час не має місця. Це ж обговорення може бути наочним прикладом співвідношення діючого законодавства з механізмом його реалізації, що у даному випадку не підлягає логічному поясненню.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» багатодітна  сім'я  -  сім'я,  в  якій  подружжя  (чоловік та жінка)  перебуває  у  зареєстрованому  шлюбі,  разом  проживає  та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати),  який (яка) проживає  разом  з  трьома  і більше  дітьми  та  самостійно їх виховує.  До складу багатодітної
сім'ї включаються також діти,  які  навчаються  за  денною  формою навчання у загальноосвітніх,   професійно-технічних  та  вищих навчальних закладах,  - до закінчення навчальних закладів,  але не
довше ніж до досягнення ними 23 років. Цей же законодавчий акт визначає обсяг пільг, що надаються багатодітним сім’ям, зокрема ч. 3, 4 ст. 13 Закону визначає, що багатодітним сім'ям надаються такі пільги:

1) 50-відсоткова   знижка   плати   за   користування  житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21  кв.  метр загальної площі житла на кожного члена сім'ї,  який постійно проживає в  жилому  приміщенні  (будинку),  та  додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);

2) 50-відсоткова  знижка  плати  за користування комунальними послугами (газопостачання,  електропостачання та інші послуги)  та вартості  скрапленого  балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством.

Площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення,  становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім'ї,  який постійно проживає в жилому приміщенні  (будинку),  та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;

3) 50-відсоткова   знижка   вартості  палива,  у  тому  числі рідкого,  в межах норм,  визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;

4) позачергове  встановлення квартирних телефонів.  Абонентна плата  за  користування  квартирним  телефоном  встановлюється   у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів.

 Пільги щодо  плати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами та вартості  палива,  передбачені  пунктами 1-3  частини  третьої  цієї статті,  надаються багатодітним сім'ям незалежно від виду житла та форми власності на нього.

 Дитячим  будинкам  сімейного типу та прийомним сім'ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім'ям  (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє  і  більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку
чи  піклування,  надаються пільги, передбачені частиною третьою, з урахуванням умов, визначених частиною четвертою цієї статті.

     Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги:

 1) безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;

2) щорічне медичне обстеження і диспансеризація  в  державних та  комунальних закладах охорони здоров'я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;

3) першочергове  обслуговування  в  лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

4) безоплатний  проїзд  усіма  видами  міського пасажирського транспорту  (крім  таксі),  автомобільним  транспортом  загального користування в сільській місцевості,  а також залізничним і водним транспортом приміського  сполучення  та  автобусами  приміських  і міжміських  маршрутів,  у  тому  числі внутрірайонних,  внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;

5) безоплатне одержання послуг з оздоровлення  та  відпочинку відповідно  до  Закону  України  "Про  оздоровлення  та відпочинок дітей".

Батькам і дітям з  багатодітних  сімей  видаються  відповідні посвідчення. Зразок   посвідчення,  порядок виготовлення  і  видачі  посвідчень  встановлюються Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 р. № 209 «Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім'ї». Цією постановою затверджений Порядок виготовлення і видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім'ї. П. 2 цього порядку вказує, що посвідчення є документами, що підтверджують статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із Законом України «Про охорону дитинства» та іншими актами законодавства.

Відповідні пільги надаються багатодітним сім’ям згідно Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117. П. 5 Положення регламентує, що для включення осіб, що мають право на пільги до реєстру, такі особи подають відповідні документи, що підтверджують пільговий статус, у випадку з багатодітними сім’ями – це посвідчення, що видаються у порядку, встановленому Інструкцією про порядок видачі посвідчень батьків та дитини з багатодітної сім'ї, затвердженої наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 29.06.2010 р. № 1947.

Тепер повертаємося від чітко прописаних в законодавстві процедур до реалій їх виконання. Фактично підставою для надання пільг є посвідчення, як документ державного зразка суворої звітності. Такі посвідчення друкуються на замовлення Міністерства соціальної політики України та розподіляються серед органів та установ, що уповноважені здійснювати видачу таких посвідчень. З листопада 2013 року в Україні виникла проблема нестачі бланків таких посвідчень, та з невідомих причин у 2014 році виготовлення таких посвідчень не продовжилось, отже, стало питання про проблеми надання пільг, передбачених законом, багатодітним сім’ям. Все тому, що пільги, відповідно до законодавства без документу, що підтверджує статус пільговика не можуть бути надані. Виникла загроза, що люди, які фактично мають право на пільги, але не отримують їх через банальну нестачу бланків будуть масово скаржитись до органів державної влади і це, на тлі подій, що відбувались взимку 2014 року, несло за собою певну загрозу. Тому  влада, з намірами не втратити свій, і так розхитаний авторитет знаходить спосіб подолати цю проблему і Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України видано лист від 26.12.2013 р. № 7/20-20491 в якому дано доручення підприємствам, установам та організаціям, які безпосередньо надають пільги громадянам, надавати пільги багатодітним сім’ям на підставі списків осіб, які подали документи і мають право, згідно законодавства, отримати посвідчення батьків та дитини з багатодітної сім'ї. Окремо  листом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2013 р. № 6639/0/10-13/57 «Про організацію роботи щодо надання пільг багатодітним сім’ям» було надано аналогічне доручення органам і установам соціального захисту на підставі вищевказаних списків вносити до реєстру такі багатодітні сім'ї, а також доручення, уповноваженим на видачу посвідчень органам, формувати такі списки та вчасно їх подавати для оформлення пільг.

Система запрацювала – списки почались формуватись і подаватись, особи вносились до реєстру та багатодітним сім’ям надаються пільги, що вказані в Законі України «Про охорону дитинства». Але весь обсяг пільг не може бути наданий, оскільки пільги, щодо знижки на оплату комунальних послуг, оплату за користування житлом, оплату вартості палива та першочергове встановлення телефону і знижка за його використання можуть бути надані відповідно таких списків. А що ж залишається робити з іншими пільгами, гарантованими законом, зокрема пільгами дітям? Адже надання таких пільг, як безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів; щорічне медичне обстеження і диспансеризація  в  державних та  комунальних закладах охорони здоров'я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування; першочергове  обслуговування  в  лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація; безоплатний  проїзд  усіма  видами  міського пасажирського транспорту  (крім  таксі),  автомобільним  транспортом  загального користування в сільській місцевості,  а також залізничним і водним транспортом приміського  сполучення  та  автобусами  приміських  і міжміських  маршрутів,  у  тому  числі внутрірайонних,  внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання; безоплатне одержання послуг з оздоровлення  та  відпочинку відповідно  до  Закону  України  "Про  оздоровлення  та відпочинок дітей" неможливе фізично та законодавчо надати на підставі списків. Виникне питання, хто ці списки затверджує, хто несе відповідальність за їх достовірність, як ними практично користуватися, особливо коли йде мова про послуги перевезення? Саме через такі проблемні питання такі пільги не надаються дітям з багатодітних сімей, хоча держава гарантує їх забезпечення, отже не виконуючи свої гарантії держава наносить школу своїм громадянам та призводить до значних збитків, а хто ж їх відшкодовуватиме? Звичайно у судовому порядку можна вимагати від держави відшкодування за ненадання таких пільг. Але довести це буде доволі важко, доведеться постійно збирати квитанції про оплату (наприклад за зубопротезування), довідки (наприклад про відвідування лікувального закладу) та квитки за проїзд у транспорті – за наявності таких документів можна сміливо йти до суду та вимагати компенсації від держави за ненадані з її ж вини пільги.

Крім того, вигадавши цю систему так званих списків державні органи вводять себе самі у оману і здійснюють відкриті порушення законодавства. Оскільки підставою для надання пільг багатодітним, згідно законодавства є посвідчення і тільки посвідчення, на підставі його пред’явлення реєструється пільговик у реєстрі та надаються відповідні пільги. Що ж до вищевказаних листів Міністерств – то вони мають лише рекомендаційний характер і не несуть більшої юридичної сили, аніж закони чи постанови та не скасовують їх дію, відповідно. Таким чином, державні органи, надаючи пільги багатодітним на підставі списків, здійснюють це не зовсім законно і це спонукає до виникнення питання, а чи не доведеться громадянам, котрі на підставі списків отримували пільги компенсувати їх, так, як виявиться, що вони були надані незаконно?  Логічно було б скасувати видачу таких посвідчень взагалі, але це дасть можливість реалізовувати корупційні схеми та посадові зловживання, та і користування списками, або іншою альтернативою посвідчень вимагає детального вивчення та окремого їх законодавчого регулювання.

Влада в чергове, рятуючи свій авторитет серед громадян, поставила себе у скрутне положення, адже якщо всі громадяни, котрі не отримали пільги, передбачені законодавством почнуть вимагати у держави їх компенсації, а держава у свою чергу доведе, що пільги за списками надавались незаконно і паралельно вимагатиме від громадян компенсувати незаконно отримані пільги – утвориться вибухонебезпечна суміш, яка змусить країну знову здригнутись під натиском протестів, але влада на то і влада, щоб зберігати свій авторитет. Знову ж з’являться сумнівні підзаконні акти, котрі допоможуть обійти норми, встановлені іншими актами і заспокоїть ситуацію, але ж чи зміниться від цього ставлення людей до держави, яку ми так намагаємось зробити правовою.