Ще не встигли оговтатись від неймовірної «щедрості» держави у питанні підняття мінімальної заробітної плати, як у роботодавців почали виникати питання з приводу порядку нарахування і сплати цієї мінімальної заробітної плати. У більшості це стосується бюджетної сфери, де почали говорити про відрахування в лютому місяці із заробітних плат, виплачених у січні сум, які ніби то надлишково та помилково були нараховані.

       Таке стало можливим після надання Міністерством соціальної політики України роз’яснень деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що оприлюднено на офіційному сайті відомства 12 січня 2017 року. 

       Міністерство роз’яснило, що у разі встановлення посадових окладів на рівні, меншому, ніж мінімальна заробітна плата, то роботодавець повинен проводити доплату працівникам, що відпрацьовують місячну норму праці до розміру 3200 грн. При цьому, згадується нововведення у законодавства про працю, зокрема положення ст. 31 Закону України «Про оплату праці». Це стосується видів доплат, що не враховуються у мінімальну заробітну плату і сплачуються понад її розмір. Зокрема, до таких виплат належать:

- доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;

- доплати за роботу в нічний та надурочний час;

- доплати за роз’їзний характер робіт (вахтовий метод);

-  премії до святкових і ювілейних дат.

                Отже, вищевказані доплати ОБОВ'ЯЗКОВО повинні виплачуватись понад 3200 грн. працівникам, що мають право на такі доплати.

             Цікавим залишається той факт, що законодавець не визначив, які ж форми доплат мають здійснювати роботодавці, щоб здійснити доплату працівникам до рівня мінімальної заробітної плати. Цей нюанс актуальним стає для працівників бюджетної сфери.

           Оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» на підставі тарифних коефіцієнтів, що рахуються від ставки першого тарифного розряду. З 01.01.2017 р. ставку першого тарифного розряду встановлено на основі прожиткового мінімуму на працездатну особу у розмірі 1600 грн. Отже, працівник 1 тарифного розряду (зазвичай це некваліфіковані робітники, техперсонал і т.д.) отримуватимуть 1600 грн. + доплата 1600 грн. до рівня мінімальної зарплати.

         Що ж до працівників, що мають кваліфікацію, для прикладу молодий вчитель, який щойно закінчив навчання у ВНЗ – отримує заробітну плату згідно 9 тарифного розряду (коефіцієнт – 1,73), тобто його посадовий оклад рахується так: 1600 грн. * 1,73 = 2768 грн. Для того, щоб його зарплата була на рівні мінімальної – роботодавець доплачує йому 432 грн.

         Постає питання, навіщо вчитись, втрачати час і гроші, коли техпрацівник і кваліфікований спеціаліст в результаті отримують одне і те ж. Мінсоцполітики пояснює, щоб не було такої «зрівнялівки» роботодавці повинні диференціювати оплату праці таких працівників шляхом здійснення доплат, премій, надбавок в залежності від складності роботи, кваліфікації, тощо.

         З цього випливає те, що здійснення доплат за рахунок премій, надбавок до рівня мінімальної зарплати порушує право працівника на належний рівень оплати праці. Наприклад, якщо працівник виконує свою роботу, отримує доплату чи премію до рівня мінімалки, то за результатами його досягнень вже не можна застосовувати такі види заохочень, як преміювання та надбавки. Варто зазначити, що вищевказана постанова передбачає обмеження стосовно надбавок, наприклад за складність і напруженість в роботі до 50% посадового окладу.

       Такі ж порушення прав працівників будуть наявні у разі, якщо наприклад працівник здійснює свою роботу, а також доплату за виконання роботи іншого працівника чи за суміщення посад і отримуватиме ці доплати у якості додатку, щоб досягти рівня 3200. Це неправильно, адже його оплата праці повинна здійснюватись повністю за відпрацьований обсяг, з доплатою до рівня мінімальної заробітної плати, а усі інші доплати за виконання обов’язків здійснюються понад 3200 грн. Ст. ст. 97, 143-146 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівники мають право на заохочувальні виплати за досягнення у праці, за виконання важкої праці і т.д.

      Здійснення доплат до рівня мінімальної зарплати шляхом преміювання – протизаконно! Як можна назвати справедливим той факт, коли працівник працює за посадовим окладом 2000 грн, має вчене звання, використовує у своїй роботі іноземну мову і за рахунок доплат, передбачених за вчене звання і використання іноземної мови доплачувати йому зарплату, щоб та дійшла до 3200 грн.

   Підвищення мінімальної заробітної плати призводить до численних порушень у сфері праці, особливо в умовах відсутності конкретності у нормативно-правових актах.

      Законодавець надав право роботодавцям встановлювати посадові оклади з розрахунку складності праці, кваліфікації працівника та обсягу виконуваної ним роботи. Це стає яблуком розбрату у трудових колективах, адже встановити відповідність кваліфікації може роботодавець на підставі висновків спеціальної атестаційною комісії на підприємстві, з участю профспілок. До речі, для врегулювання цього питання та належної оплати праці працівників варто залучати професійні спілки і у колективних договорах підприємств встановлювати нюанси оплати праці.

      Отже, для уникнення негативних наслідків виплати мінімальної заробітної плати, слід окремо визначати і виплачувати доплату до рівня мінімальної заробітної плати і виплати, що є заохочувальними чи компенсаційними (премії, доплати, надбавки).